- виваляти
- -яю, -яєш, док., перех.1) Валяючи, убрати в що-небудь, забруднити чимсь.2) Повалити все або більшість.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
виваляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
виваляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виваляти … Український тлумачний словник
витовкти — вчу, вчеш; мин. ч. ви/товк, ла, ло; док., перех. 1) Ударяючи або топчучи, вибити, витолочити посіви, городину, траву і т. ін. 2) розм. Тручи, ударяючи, видалити що небудь із чогось. 3) розм. Товчучи, виваляти в чому небудь. 4) перен., розм.… … Український тлумачний словник
покачати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Посовати, повертіти, покрутити кого , що небудь на чомусь або по чомусь; покотити що небудь кругле то в один, то в інший бік. || Виваляти. 2) Вирівняти, вигладити качалкою та рублем (полотно, білизну і т. ін.). 3)… … Український тлумачний словник
забруднювати — забруднити 1) (робити кого / що н. брудним), замазувати, замазати, вимазувати, вимазати, помазати, вибруднити, закаляти, обкаляти, покаляти, скаляти, загиджувати, загидити; замазурювати, замазурити, замурзувати, замурзати (зазв. обличчя);… … Словник синонімів української мови
заваляти — валям, валяш, Ол. Забруднити, запаскудити, виваляти … Словник лемківскої говірки